підкоритися
Смотреть что такое "підкоритися" в других словарях:
підкоритися — див. підкорятися … Український тлумачний словник
підкоритися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
коліно — а, с. 1) Суглоб, що з єднує стегнову і гомілкову кістки; місце згину ноги. •• Колі/но бігуна/ мед. стан при якому надколінок при рухах треться об стегнову кістку, а не ковзає між її виростками. || Частина одягу, що прикриває це місце ноги. **… … Український тлумачний словник
непідкорення — я, с. Відмова або небажання підкоритися кому небудь; непокора … Український тлумачний словник
підкорення — я, с. Дія за знач. підкорити і підкоритися … Український тлумачний словник
послухатися — аюся, аєшся, док., перех. і неперех. Виконати наказ, розпорядження або побажання кого небудь, узяти до уваги чиюсь пораду. || Підкоритися волі людини (про частини тіла, а також про машини, механізми тощо) … Український тлумачний словник
притирати — а/ю, а/єш, недок., прите/рти, тру/, тре/ш, док., перех. 1) тех. Щільно підганяти що небудь одне до одного спеціальною обробкою, шліфуванням або тертям у процесі роботи. 2) Водити, гладити чим небудь по поверхні чогось для вирівнювання, тісного… … Український тлумачний словник
ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… … Український тлумачний словник
ускромляти — я/ю, я/єш, недок., ускроми/ти, млю/, ми/ш; мн. ускромля/ть; док., перех., діал. Приборкувати, примушувати підкоритися … Український тлумачний словник
непокора — (небажання / відмова підкоритися кому н.), непокірність, непокірливість; непідкорення, непослух (відмова підкорятися, вияв непокори); неслухняність (непокора зазв. у побутових стосунках); баламутство (непокірна, неспокійна поведінка); бунтарство… … Словник синонімів української мови
